Віра Хайдемейєр – кандидат філологічних наук, доцент, 2006–2014 рр. – на посаді професора кафедри німецької філології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, перша завідувачка кафедри німецької філології (1993–2006 рр.).
Закінчила Лейпцизький університет імені Карла Маркса (Німеччина) й отримала диплом із кваліфікацією «Філолог. Викладач німецької мови та літератури та англійської мови».
Проходила наукові й навчально-методичні стажування в університеті м. Білефельда (1998 р., Німеччина), Вільному університеті (м. Берлін, 2002 р.) та Інституті імені Ґете (м. Бонн, 2004 р.). Авторка понад 50 наукових публікацій.
Почесні звання та нагороди: Відмінник освіти України (1998 р.), Грамота МОН України (1995 р.), медаль ВНУ імені Лесі Українки (2007 р.), Грамота Верховної Ради України (2009 р.).
Про свій життєвий шлях і свою науково-педагогічну діяльність Віра Павлівна розповідає так:
Народилася та виросла на мальовничій Волині. Після закінчення середньої школи вступила до Київського державного інституту іноземних мов на факультет німецької філології. Як одна з кращих студенток делегована після другого курсу на навчання в Лейпцизький університет імені Карла Маркса (Німеччина), який закінчила 1977 р. й отримала диплом із кваліфікацією «Філолог. Викладач німецької мови та літератури та англійської мови».
Розпочала свою науково-педагогічну діяльність на посаді викладача кафедри іноземних мов Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка. На рідну Волинь переїхала за сімейними обставинами й покликом серця у вересні 1987 р. Волинська земля, рідне коріння, український дух волинян і патріотичність та професійність колег дали змогу розправити крила в ті буремні 90-ті роки минулого століття й поринути із завзяттям в улюблену справу.
1991 р. захистила кандидатську дисертацію, а вже у вересні 1993 р. здійснилися моя мрія та мрія колег-однодумців – створено кафедру німецької філології, яку очолювала впродовж 13 років (1993–2006 рр.). Не вистачало фахівців: окрім мене, на кафедрі було лише двоє фахівців із науковими ступенями – це кандидати філологічних наук, доценти Галина Яківна Лавриненко й Софія Олександрівна Застровська (нині професорка і завідувачка кафедри). Проте існувало високопрофесійне ядро, завдяки якому вдалося розбудувати кафедру до такого рівня, якою вона є зараз. Це колеги Лавриненко Галина Яківна, Застровська Софія Олександрівна, Панкевич Ольга Йосипівна, Кузнєцова Анна Олександрівна, Новак Галина Федорівна, Войтюк Валерій Юрійович і, на жаль, уже покійні Ревуха Віктор Семенович, Франчук Олександр Олексійович та Шаблій Наталія Михайлівна.
Було визначено три пріоритетні напрями діяльності кафедри: підготовка наукових кадрів, міжнародні контакти й налагодження контактів із вчителями німецької мови Волині. Що стосується наукових кадрів, то ця діяльність проводиться успішно й дотепер – якісний показник кафедри становить майже 100 %. Було розпочато роботу над створенням нових навчальних програм згідно з вимогами європейських стандартів освіти, а 2000 р. акредитовано спеціальність «Німецька мова та література» за найвищим (ІV) рівнем та проведено перший набір магістрів.
Успішною стала співпраця кафедри на базі Волинського інституту вдосконалення вчителів із вчителями німецької мови. Уже 2000 р. вперше на Волині запроваджено в гімназії № 4 імені Модеста Левицького поглиблене вивчення німецької мови, починаючи з першого класу.
Проте дуже важливою на той час була міжнародна співпраця, яка припала мені до душі. Напевне, зіграло певну роль навчання в європейському вищому навчальному закладі. І я помічала різницю під час підготовки фахівців у пострадянських та європейських вишах. І тут допоміг один випадок. Після проголошення незалежності України до нас стали приїжджати після довготривалої залізної завіси перші іноземці, серед них – і німці. І це був Вітольд Козачук, якого у трьохрічному віці вивезено з батьками до Німеччини та лише 1991 р. він зміг уперше побачити батьківський край, рідне Рожище. Горів бажанням зробити щось добре для волинян. Під час зустрічі зі мною він попросив створити курси вивчення німецької мови для лікарів, медпрацівників, інженерів й інших фахівців. Архітектор за освітою, пан Козачук зумів започаткувати проєкт проходження тримісячного стажування у відповідних німецьких установах. Передумовою було знання німецької мови. Проєкт став дуже успішним. Уже 1993 р. пройшли стажування перші волинські лікарі, будівельники та двоє студентів тоді ще політехнічного інституту. 1993 р. підписано договір про співпрацю між Вищою технічною школою в м. Лемго Північно-Рейнської Вестфалії (ректор – професор Дітріх Лєман) і Луцьким політехнічним інститутом (ректор – професор Віктор Божидарнік). 2004 р. договір розширено. До співпраці долучився ВНУ імені Лесі Українки (ректор – професор Іван Олексеюк). Згідно з договором щонайменше двоє волинських студентів щорічно навчались упродовж семестру в німецькому виші. Відбувались обміни делегаціями й науковцями. У рамках угоди науковці та студенти працювали над різноманітними проєктами, зокрема біологічний факультет СНУ імені Лесі Українки й фахівці з Вищої технічної школи «Східна Вестфалія Ліппе» розробляли проєкт ботанічного саду «Волинь» (2009–2012 рр.).
2004 р. підписано ще одну угоду про співпрацю між Педагогічним університетом у м. Фехта (ректор – професор Marianne Assenmacher) та ВНУ імені Лесі Українки. Згідно з цією угодою й пізніше внесених до неї правок налагоджено тісні контакти з обміну науковцями та студентами, які існують й нині.
Із перших днів існування кафедри налагоджено тісні контакти з Інститутом імені Гете в місті Києві, філіал якого відкрито в Києві теж 1993 р. За посередництвом інституту вже 1994 р. вдалось отримати німецьких фахівців від фонду імені Роберта Боша для викладання німецької мови нашим студентам (Вероніка Еферн, Сільвія Пеннінг, Елеонора Бекс та ін.). Вони донесли вже тоді нам інформацію щодо можливості отримання стипендій для проведення наукових пошуків і навчання в Німеччині. Ми навчились оформляти папери для отримання міжнародних грантів та стали конкурентноспроможними серед українських вищих навчальних закладів. Багато викладачів й аспірантів кафедри отримали наукові гранти від ДААД (Німецької академічної служби обміну викладачів та студентів) для семестрового навчання й проведення наукових пошуків у німецьких вишах. 1994 р. у співпраці з Інститутом імені Гете з дозволу Міністерства освіти і науки України проведено вперше в Україні на основі тестів міжнародного зразка, розроблених Інститутом імені Гете, перший набір студентів на спеціальність «Німецька мова та література». І саме тоді ми побачили перші навчально-методичні комплекси для вивчення німецької мови як іноземної, які за посередництвом Інституту імені Гете нам щорічно надсилали західнонімецькі видавництва «Hueber Verlag», «Ernst Klett Verlag», «Schubert Verlag» й ін. Так кафедра укомплектовувалася необхідною навчальною літературою, якою сьогодні послуговуються кафедри й центри вивчення німецької мови. 2004 р. Інститут імені Гете відкрив на базі нашого університету Центр вивчення німецької мови, який я очолювала впродовж трьох років і який успішно працює до сих пір.
Поза увагою не можна залишити співпрацю кафедри з громадською організацією Німеччини «Мости дружби в Україну», яку створили 2000 р. почесний професор трьох волинських університетів Карл-Герман Крог (1925–2018) та його заступник почесний професор ВНУ імені Лесі Українки Манфред Мьолер і членом якої я є й нині. 2001 р. спілка налагодила співробітництво з обома державними університетами Волині – Волинським національним університетом імені Лесі Українки (ВНУ) та Луцьким національним технічним університетом (ЛНТУ), а також Волинським інститутом економіки та менеджменту (ВІЕМ). Підписано угоду про співпрацю. Члени спілки виступали в ролі посередників для поглиблення наявних контактів з університетами, запрошували делегації волинських науковців у край Ліппе, сприяли проведенню наукових диспутів у співпраці українських і німецьких науковців на різну тематику. Так, у вересні 2005 р. на базі освітнього центру у м. Флото округу Ліппе Північно-Рейнської Вестфалії «Bildungszentrum Jugendhof Vlotho» відбувся семінар на тему «Жінки в освіті й політиці з огляду на гендерний аспект» («Frauen in Bildung und Politik unter Genderaspekten»). У його роботі брали участь доктор політичних наук, професор Оксана Ярош, кандидат історичних наук, доцент Оксана Карліна, кандидат філолологічних наук, доцент Віра Хайдемейєр та ін. Керівником семінару була наукова співробітниця освітнього центру доктор наук Хільдеґард Шимрох (Dr. Hildegard Schymroch). Враження залишилися незабутні.
2006 р. спілка «Мости дружби в Україну» передала інститутові іноземної філології ВНУ імені Лесі Українки понад 3000 примірників фахової літератури, яку заповів ще за життя їхній соратник і дипломований германіст Ріхард Окуневський. Це стало збагаченням книжкового фонду інституту іноземних мов та кафедри німецької філології. Проте найуспішнішим став проєкт стажування студентів. За цей період понад 350 студентів трьох волинських вишів, більшість яких навчались у ВНУ імені Лесі Українки, пройшли трьох- та двохмісячне стажуваннях на підприємствах, установах, фірмах й у навчальних закладах Німеччини.
Сьогодні кафедра німецької філології – потужний науковий центр, яким керує професорка Застровська Софія Олександрівна. І я пишаюся своєю кафедрою, усі члени якої – кандидати філологічних наук, більшість із них – доценти. Я рада, що наші випускники вільно володіють німецькою мовою та можуть далі продовжувати своє навчання в Німеччині або стають сильними вчителями в наших школах. Я горда тим, що моя донька Наталія пішла моїми слідами, захистила кандидатську дисертацію й працює на кафедрі нашого університету. Особливою гордістю є те, що моя внучка Анастасія ще змалку полюбила німецьку мову, була призером та переможцем Всеукраїнських олімпіад і наукових робіт МАН України й успішно завершила своє навчання на юридичному факультеті в університеті імені Гумбольдта в Берліні. Але це і є поступом уперед, коли наступні покоління достойно переймають естафету попередніх генерацій та гідно несуть її в майбутнє!
Блог кафедри німецької філології ВНУ імені Лесі Українки 